Використання інноваційних технологій у навчально-виховному процесі

Учитель повинен свідомо йти в ногу з сучасністю, пройматися й надихатися силами, які пробудилися в ній.

А. Дістерверг

  Сучасна система навчання об’єктивно зумовлює переведення освітнього процесу на технологічний рівень. При цьому можна і слід використовувати особистісно-зорієнтовані інноваційні педагогічні технології. Ефективність їх використання значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Сучасна система навчання об’єктивно зумовлює переведення освітнього процесу на технологічний рівень. При цьому можна і слід використовувати особистісно-зорієнтовані інноваційні педагогічні технології. Ефективність їх використання значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Тому мають змінитися пріоритети в діяльності вчителя. Це зумовлює  появу освітніх інновацій, покликаних істотно змінити освітній процес. Нині існує безліч педагогічних технологій. Але я зупинюся на тих, які найпоширеніші в роботі нашої школи: - нестандартні уроки, - інтерактивні технології, - проектні технології, - комп’ютерно-інформаційні технології. Актуалізація проблеми нестандартних уроків та їхнього впливу на всебічний розвиток дитини пов’язана насамперед із загальновизнаним фактом низького рівня об’єктивної та суб’єктивної готовності дітей до життя за межами школи. Найчастіше у своїй практиці вчителі використовують: урок-лекцію, урок-захисту ідей, урок-експедицію чи подорож, семінари, аукціони, прес-конференції, диспути.  Ознаками таких уроків є відсутність послідовності елементів уроку, передбаченої загальноприйнятою типологією уроків; колективні способи роботи; цікавість до навчального матеріалу; значна творча складова; активізація пізнавальної діяльності; партнерські взаємини; зміна ролі вчителя; нестандартні підходи до оцінювання. Проведенню нестандартних уроків передує велика клопітка робота, адже сам урок є результатом навчальної діяльності, яка відбувалася на стадії підготовки до нього (написання рефератів, опрацювання додаткової літератури, вивчення історичних матеріалів, проведення дослідів, збору інформації, підготовка презентацій). Нинішні педагогічні інновації пов’язані із застосуванням інтерактивних методів навчання. Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії всіх, хто навчається. Вони найбільше відповідають особистісно-зорієнтованому підходу в навчально-виховному процесі. Адже під час їх застосування моделюють реальні життєві ситуації, пропонують проблеми для спільного розв’язання, застосовують рольові ігри. Ефективність інтерактивних технологій залежить від уміння вчителя давати завдання учням для попередньої підготовки, підбирати до уроку такі інтерактивні вправи, які дали б учням «ключ» до освоєння теми, на одному занятті використовувати одну-дві інтерактивні вправи, здійснювати спокійне  глибоке обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентуючи увагу й на іншому матеріалі теми, прямо не порушеному в інтерактивній вправі. Досвід підказує, що фронтальні методи роботи, які створюють ілюзію активності, поступаються місцем груповій, парній чи індивідуальній роботі, оскільки така співпраця у навчанні виховує у школярів повагу до інших, уміння дати оцінку роботи інших або висловити з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи, а це можливо при використанні інноваційних технологій. Варто не забувати, що вчити всіх однаково не можна і тому диференціація є одним із головних шляхів розв’язання цього завдання. Диференціація належить до інтерактивного навчання (практика через дію, навчання інших, негайне творче застосування набутих знань). Як писав В. О. Сухомлинський «До кожного учня необхідно підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно запропонувати тільки йому призначене завдання». Визначаючи шлях і прийоми диференціації навчальної діяльності школярів вчителі дотримуються певних умов, що сприяють ефективності використання індивідуальних, групових, колективних форм роботи на уроці:  

1. Матеріал диференціювати за ступенем складності, за мірою самостійності, за обсягом роботи.

2. Варто об’єднувати дітей у групи довільно, групи не мають бути постійними. Слід давати дітям самим обирати собі посильний вид роботи.

3. Використовувати диференційовані завдання систематично, майже на кожному уроці, уникаючи стандарту.

4.  Диференціація має проходити через різні етапи уроку.

5. Диференціацію бажано як найширше застосовувати під час фронтальної роботи, коли учні розв’язують загальні навчальні завдання.

6. Процес засвоєння слід супроводжувати постійним контролем якості знань, умінь, навичок через самоперевірку, взаємодопомогу з наступною взаємо оцінкою, самооцінкою.

У своїй роботі педагоги застосовують і технологію «Розвиток критичного мислення». Вона допомагає готувати дітей нового покоління, які вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. В її основу покладено ідеї Ж. Піаже та Л. Виготського щодо творчого співробітництва вчителя і учня. При запровадженні цієї технології, знання учнів засвоюється набагато краще, адже інтерактивні методики розраховані не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу та пошуку її вирішень. Для впровадження цієї технології не потрібно ніяких додаткових умов, що створюються у школах спеціально для опанування новітніх технологій. Єдина необхідна умова для роботи за цією технологією – це бажання вчителя працювати творчо, по-сучасному, що сприяє досягненню найбільш позитивних результатів складного процесу навчання. Добре зарекомендували себе такі методики та прийоми роботи з розвитку критичного мислення як «Мозкова атака», «Система позначок. Поміч», метод «Вільне письмо», методика «Гронування», «Сенкан», «Кубування», «Кероване читання з передбаченням», методика «Передбачення».  Наші вчителі найчастіше використовують роботу в парах, в групах, карусель, розігрування ситуацій за ролями, мікрофон, незакінчене речення, мозковий штурм, дерево рішень, займи позицію, дебати. Невід’ємною складовою інтерактивних технологій є застосування комунікативних вправ, які виконують декілька функцій:

1.     Навчальну -  розвиток уміння сприймати інформацію різної модельності.

2.     Релаксаційну -  усунення емоційного напруження, створення сприятливої атмосфери на заняттях.

3.     Розвивальну -  гармонійний розвиток особистісних якостей для активізації резервних можливостей. 4.     Виховну – психотренінг і психокорекція поведінки в ігрових моделях життєвих ситуацій.     Комунікативна діяльність допомагає зробити клас інтерактивною групою, де учні почуваються впевнено, висловлюючи свої погляди та думки, а також заохочують товаришів робити те саме. В результаті створюється стимулююча, творча атмосфера. Багато видів діяльності можна використовувати на етапах актуалізації, рефлексії, підбиття підсумків, а також як розминку або під час ранкової зустрічі. Комунікативні вправи створюють мотивацію пізнання самих себе, іншої людини, пізнання самих себе через емоції. Вчать розуміти свій емоційний стан виражати свої почуття і розпізнавати почуття інших людей через міміку, жести, виразні рухи, інтонацію. Вони дають змогу учням висловити свої труднощі, а учителю зрозуміти, які труднощі є у дітей. Вчитель стає активним учасником (не спостерігачем). Це сприяє покращенню взаємостосунків, зняттю напруги, невимушеності поведінки.  Учні полюбляють такі вправи «Уяви себе», «Зазирни у дзеркало», «Додай речення», «Добре-погано», «Піднятий настрій», Вітання «Знайомство», «Що тобі скаже лялька?», «Тематичне інтерв’ю», «Тренуємо емоції», «Скарбничка труднощів», «Насос і м’яч», «Скажи ведмедику добрі слова», «Комплімент».   Виходячи з вищезазначеного, на практиці необхідно використовувати інтерактивні форми в цілому, або ж взявши елементи, які більш доцільні до певного класу. Саме інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв’язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.       Проектній технології в даний час відводиться чи не найбільше уваги. Суть її – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань через проектну діяльність, а саме розв’язання однієї або цілої низки проблем; показати практичне застосування надбаних знань – від теорії до практики. Над впровадженням проектних технологій працюють вчителі історії, математики, української мови та літератури, технологій. Надбаннями школи є проекти «Школа майбутнього», розроблений членами координаційної ради. «Соціалізація особистості через розвиток творчих здібностей». Однією із останніх є розробка проекту з виховної роботи «Основні орієнтири виховання. Досвід впровадження», «Вода у нашому житті». У даний час Бурхливий розвиток засобів інформатизації, поява нових технологій обробки, передачі, отримання та зберігання інформації відкриває нові можливості для застосування комп’ютерів у навчальному процесі. Неабияке задоволення, радість, а разом з тим певні знання та практичні вміння і навички учні отримують від роботи в комп’ютерному класі, під час вивчення курсу «Сходинки до інформатики»(2-3 класи), «Вступ до інформатики» (5,6 класи), «Курс користувача» (9 клас). Використовувати будь-які інноваційні технології навчання на уроці слід тільки в тому разі, якщо вони є методично виправданими. Найщиріші прагнення щось змінити розбиваються об сутність системи: в її основі психологічні процеси, які покликані формувати людину із заданими властивостями. Чого очікує учень від школи? Задоволення пізнавальних інтересів, можливості самоствердження, самореалізації. На що зорієнтований учитель? На обов’язкове виконання програми, яка визначає не тільки однаковий зміст, обсяг, а й навіть темп засвоєння інформації та способи її обробки. Таким чином маємо невідповідність психологічних установок, які неминуче породжують конфлікт. Він існував завжди. Але в останні десятиліття набув ознак системності. Включення педагога в інноваційний процес часто відбувається спонтанно, без урахування його професійної та особистої готовності до інноваційної діяльності. Вона пов’язана з інноваційною компетентністю педагога як системою мотивів, знань, умінь.  Істотним чинником, що впливає на творчу активність педагогів, виступає інноваційний клімат як система внутрішніх умов, що визначають інноваційні можливості педагогічного колективу. А це  наявність у колективі авторитетного творчого ядра, яке захоплене новими ідеями і веде активний науково-методичний пошук; згуртованість колективу на основі гуманістичних цінностей; розвинена взаємодопомога і методична співпраця в педагогічному колективі; сприятлива емоційна атмосфера в колективі, задоволеність педагогів своєю працею; різноманітність форм інноваційної діяльності членів колективу: самоосвіта, участь в обговоренні інноваційних проектів, виступи на педрадах, шкільних та районних м/о, конференціях, участь у роботі творчих груп. А головне для учителів побачити підвищення якості навчання і виховання дітей у міру поглиблення інноваційного процесу.           Показники, за якими визначається готовність педагога і керівника школи до інноваційної діяльності:

·        Усвідомлення потреби запровадження педагогічних інновацій у власній практиці;

·        Інформованість про новітні педагогічні технології, знання інноваційних методик роботи;

·        Зорієнтованість на створення власних творчих завдань, методик, налаштованість і готовність до експериментальної діяльності;

·        Готовність до подолання труднощів, пов’язаних зі змістом та організацією інноваційної діяльності;

·        Володіння практичними навичками освоєння педагогічних інновацій та розроблення нових.    

     Постійно-діючий семінар «Типові і нетипові форми організації навчальної діяльності» спрямований на сукупність знань педагога про суть і специфіку педагогічних технологій, їх види та ознаки, а також комплекс умінь і навичок щодо застосування інноваційних технологій. По-скільки  в практику роботи вчителів уже давно ввійшли уроки з активними формами навчання, зокрема і інтерактивними, відпала  потреба переконувати їх в тому, що основою розвитку творчої особистості є створення ситуації активного пошуку, здогадів, роздумів, дискусій, розв’язання протиріч. Урок без таких методів – це урок учорашнього дня. Відомо, що тільки творчий учитель може виховати творчу особистість. А виховати творчого вчителя і допомагають інноваційні форми і методи методичної роботи, які передбачають моделювання реальних педагогічних ситуацій, спільне розв’язання проблем на основі аналізу обставин; сприяють створенню атмосфери і співробітництва, взаємодії; допомагають учителю справжнім лідером дитячого колективу. Педагоги вчаться бути демократичними, активно спілкуватися з іншими, критично мислити, приймати  продумані рішення. Керуючись гаслом «Почни з себе», з метою ознайомлення вчителів з інтерактивними методиками, вироблення в них позитивного ставлення до інтерактивних технологій навчання, зацікавлення в їх використанні, ми почали проводити методичні оперативки, педради, засідання шкільних методичних об’єднань, постійно-діючий семінар у формі ділових ігор, з використанням інтерактивних методик. Так, наприклад, засідання м/о вчителів початкових класів проходить як «Проблемний стіл» чи «Аукціон методичних ідей», або інтелект-шоу «Еврика». Методичні оперативки у формі інтерактивних тренінгів, методичні наради як ділові ігри «Цікавинки із методичної скриньки». Вчителі, що атестуються готують «Презентації творчої майстерності», щорічно у лютому-березні проходить декада педагогічної майстерності «Ярмарок педагогічної творчості». Під час проведення звичних методичних заходів з використанням інтерактивних технологій  відбувається звільнення від стереотипів у педагогічному мисленні, виявляється творчий , пошуковий підхід до педагогічної діяльності вчителів. Як результат – школа щорічно має призерів обласного конкурсу еа кращу серію цифрових ресурсів, лауреатів вистави «Освіта Черкащини», на базі школи щорічно проводяться районні семінари, на яких і демонструються досягнення учнів і вчителів саме в питанні впровадження інновацій. Підсумовуючи результативність запровадження інноваційних форм і методів в нашій школі, можна сказати, що вони себе виправдовують, тому що забезпечують найактивнішу участь учителів, взаємний обмін досвідом та використання групової взаємодії.                                                                          

Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі

(Матеріали для педагогічної ради)

Для початку наведемо кілька фактів про сучасне інформаційне суспільство, яке має такі особливості:

>обсяг знань, що породжується у світі, подвоюється кожні два-три роки;

>щодня у світі публікується 7000 наукових і технічних статей;

>обсяг інформації, що пересилається через штучні супутники Землі протягом двох тижнів, достатній для заповнення 19 млн. томів;

>у індустріально розвинутих країнах учні під час навчання в середній школі одержують більше інформації, ніж їхні баб'усі й дідус'і за все життя;

>у наступні три десятиліття відбудеться стільки ж змін, скільки їх було за останні триста десятиріч.

Тому інформаційне суспільство вимагає від освіти не лише нових умінь і знань для учнів, але й врахування цих особливостей. У даний час культурній людині незалежно від її професії та особливостей діяльності необхідно володіти уміннями роботи з електронними засобами обробки і передачі інформації.

Потрібно підготувати школяра до швидкого сприйняття й обробки інформації, яка надходить, успішно її відображати і використовувати. Наявність знань та вмінь з інформаційних технологій стає базовою вимогою для випускника школи. Молода людина, яка не володіє сучасними ІКТ, яка не ознайомилася з технологіями Інтернет у ЗНЗ, буде неминуче відкинута за межі сучасного інформаційного суспільства.

№3. Впровадженйя ІКТ в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. На це націлює Указ Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» №1497/2005, Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці на 2006-2010 роки», рішення колегії МОН України від 21.03.2008 р, наказ МОН України від 24.03.2009 р. №54"Науково-методичні основи використання ІКТ у навчально-виховному процесі в середовищі "1 учень - 1 комп'ютер" на базі шкільних нетбуків"

Саме поняття «технологія» використовується в педагогічній науці відносно недавно. Слово «технологія» з грецької перекладається як «наука про майстерність, мистецтво».

Освітня технологія - це система засобів, форм і способів організації освітньої взаємодії вчителя і учнів, що спрямована на досягнення результату. Це по суті поопераційний опис діяльності вчителя та учнів, метою якого є результативне навчання. Традиційні освітні технології теж дають гарні результати, і від учителя

залежить, чи використовувати новітні освітні технології. Та факти, які були наведені спочатку, свідчать про необхідність їх використання. Але якщо вже братися за них, то треба добре засвоїти їх засоби, методи і форми.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) спрямовані на те, щоб дати якомога більше інформації за допомогою цифрових навчальних засобів.

До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання

відносяться Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу навчання).

І.Інтернет - це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання. Учитель може використовувати інформаційні ресурси Інтернет за наступними напрямками:

• Самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн.

• Підготовка конспектів і дидактичних матеріалів. Підготовка атестаційних матеріалів.

• Позакласна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завданнях.

• Використання безпосередньо на уроках при самостійній роботі з документами, що вивчаються, довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо (за умови наявності підключення класу до Інтернету).

• Тестування знань учнів з окремих предметів або розділів курсів.

• Участь у дистанційних предметних олімпіадах, вікторинах.

У будь-якому варіанті доступ в Інтернет для вчителя підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення занять, і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп'ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання.

^ 2.Мультимедійні програмні засоби дозволяють поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні програмні засоби дають змогу імітувати складні реальні процеси, ситуації, візуалізувати абстрактну

інформацію за рахунок динамічного представлення процесів, демонструвати фрагменти передач, фільмів, віртуальних екскурсій тощо. Можна використовувати готові мультимедійні засоби, а можна створювати власні додатки до уроків.

^ 3. Офісні програмні продукти (текстові та графічні редактори, програми підготовки презентацій електронні таблиці тощо (тобто те, що входить в пакет програм комп'ютера) можуть бути використані для підготовки навчально-методичного матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій) та для подання учнями результатів виконання завдань в електронній формі.

^ 4.Електронні підручники та посібники, системи дистанційного навчання є корисними для організації дистанційної форми навчання та електронної методичної підтримки навчання у класі.

Роль ІКТ у НВП:

• ІКТ формують вміння працювати з інформацією, розвивають комунікативні здібності, тобто виховують особистість «інформаційного суспільства», поліпшується якість навчання за допомогою більш повного використання доступної інформації, причому комп'ютер виступає в ролі засобу, а не суб'єкта навчальної діяльності, він помічник педагогу, а не його заміна.

• За рахунок використання комп'ютерних технологій на уроках надається можливість використання додаткового матеріалу, підвищується ступінь наочності, посилюється мотивація навчання і, як наслідок -підвищується інтерес до предмета, в тому числі і за рахунок привабливості комп'ютерної техніки.

• Все це неминуче призведе до розвитку творчих здібностей школярів. У психологічних дослідженнях зазначається, що ІКТ впливають на формування теоретичного, творчого та модульно-рефлексивного мислення учнів, що комп'ютерна візуалізація навчальної інформації має суттєвий вплив на формування уявлень, які займають центральне місце в образному мисленні, а образність уявлень тих чи інших явищ і процесів в пам'яті збагачує сприйняття навчального матеріалу, сприяє його науковому розумінню.

Використання ІКТ дає можливість:
1) індивідуалізувати і диференціювати процес навчання за рахунок можливості вивчення з індивідуальною швидкістю засвоєння матеріалу;

2) здійснювати контроль зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів навчальної діяльності;

3) здійснювати самоконтроль і самокорекцію;

4) здійснювати тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовку учнів;

5) проводити лабораторні роботи в умовах імітації в комп'ютерній програмі;

6) готувати учасників освітнього процесу до життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства;

Отже, використання можливостей ІКТ на уроках дозволяє підвищити ефективність навчання . Необхідно також відзначити, що ці технології відкривають нові можливості перед вчителем при проведенні уроків, дозволяючи зробити їх різноманітнішими за формами, уникнути шаблонності, підвищити інтерес учнів до навчання.

^ Для розробки плану уроку з використанням ІКТ:

• складається тимчасова структура уроку; у відповідності з головною метою намічаються завдання та необхідні етапи для їх вирішення;

• з резервів комп'ютерного забезпечення відбираються найбільш ефективні засоби; розглядається доцільність їх застосування в порівнянні з традиційними засобами;

• відібрані матеріали оцінюються в часі; враховуючи інтерактивний характер матеріалу, необхідно запланувати запас часу;

• складається тимчасова разгортка (похвилинний план) уроку;

• при нестачі комп'ютерного ілюстрованого або програмного матеріалу проводиться пошук в електронних підручниках або мережі Інтернет;

• зі знайдених матеріалів формується презентаційна програма;

• плануючи досягнення певних цілей, слід передбачити і їх поетапну та результативну діагностику. Курси Інтел. №8.

Актуальність використання ІКТ обумовлена тим, що в них закладені великі можливості для навчання на якісно новому рівні. Проте, звичайно, комп'ютер не може повністю замінити вчителя. По-перше, саме вчитель має можливість зацікавити учнів, викликати допитливість, завоювати їх довіру; по-друге, він може спрямувати їх увагу на ті або інші важливі аспекти предмета, який вивчається; по-третє, відзначити їх старанність та знайти шляхи спонукання до навчання. Таку роль вчителя ПК ніколи не зможе взяти на себе. Отже вчитель повинен визначити місце та роль ІКТ в своїй професійній діяльності.