Увага! Булінг

Телефони довіри:

Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;

Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;

Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;

Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;

Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;

Національна поліція України 102.

1. Учасники освітнього процесу у разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на насильство, булінг, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною/працівником закладу освіти або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини/працівника закладу освіти, можуть подати письмову заяву уповноваженій особі закладу освіти (Коломоєць Т.М. – заступник директора з виховної роботи). Заява подається у письмовому вигляді на ім’я керівника освітнього закладу відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Право подати заяву мають здобувачі освіти, їх батьки, педагоги, інші учасники освітнього процесу. Заява заповнюється державною мовою, розбірливим почерком. Виправлення не допускаються. У заяві необхідно вказати: прізвище, ім’я, по батькові заявника, адресу фактичного проживання, контактний телефон; статус (постраждалий чи свідок булінгу); навести розгорнутий виклад фактів; інформацію щодо джерела отримання інформації; тривалість; дата подання заяви та особистий підпис.

2. Наказом по закладу освіти створюється Комісія з розгляду випадків булінгу (цькування) за участі педагогічних працівників, практичного психолога школи, батьків потерпілого та булера, керівника закладу, інших зацікавлених осіб.

3. Уповноважена особа закладу освіти у 3-денний період з моменту отримання заяви скликає засідання Комісії з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування).

4. Уповноважена особа у разі виникнення підозри, або отримання заяви щодо насильства, булінгу, жорстокого поводження з дитиною/працівником закладу освіти або якщо є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, з боку інших) проводить зустріч із особою, стосовно якої є інформація про жорстоке поводження, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки та надати емоційну підтримку; проявити інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і симпатію, постраждала особа має відчути, що її дійсно чують і розуміють. У процесі розмови, якщо особа підтверджує факт жорстокого поводження чи насильства щодо неї, уповноваженій особі необхідно з’ясувати терміни подій, які відбулися, та отримати їх опис.

5. Комісія з розгляду випадків насильства, булінгу (цькування) у 7-денний період з моменту отримання заяви проводить розслідування, з’ясовує всі обставини та за результатами розслідування приймає відповідне рішення та рекомендації. За підсумками роботи комісії складається протокол.

6. Для прийняття рішення та вжиття відповідних заходів реагування результати проведеного розслідування узагальнюються наказом по закладі освіти.

7. Якщо випадок цькування був одноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу. Результат розслідування та рішення комісії доводиться керівником закладу до відома постраждалого. У випадку, якщо постраждалий не згодний з рішенням комісії, керівник закладу повідомляє про право звернутися із заявою до органів Національної поліції України.

8. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

9. Уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії, згідно з протоколом засідання комісії відповідає за виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування).

10. Рішення Комісії з розгляду випадків булінгу реєструється в окремому журналі (паперовий вигляд) з оригіналами підписів усіх її членів.

11. Не залежно від рішення комісії, керівник закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від нього.

1. У разі підтвердження факту вчинення булінгу (цькування), за результатами розслідування та висновків комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), керівник закладу повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Cлужби у справах дітей про випадки боулінгу (цькування) в закладі освіти.

2. Комісія за результатами проведеного розслідування щодо з'ясування обставин на підставі заяви про булінг (цькування), визначених сторін булінгу (цькування), встановлених можливих причин булінгу (цькування) розробляє рекомендації для педагогічних працівників щодо освітньої діяльності з учнями, причетними до булінгу, їх батьками (особами, що їх заміняють), заходи стабілізації психологічного клімату у колективі, надання соціальних та психолого-педагогічних послуг сторонам булінгу (цькування).

3. Надаються соціальні та психолого-педагогічні послуги здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу.

4. Практичний психолог у межах своїх посадових обов’язків:

• діагностує стан психологічного клімату в колективі, в якому відбувся булінг (цькування) та за результатами діагностики розробляє план корекційної роботи з кривдником та свідками із залученням батьків (законних представників);
• розробляє та реалізує програму індивідуальної реабілітації для потерпілого;
• розробляє профілактичні заходи для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування); для батьків або законних представників;
• здійснює супровід педагогічних, науково-педагогічних працівників, які забезпечують освітній процес для групи (класу), в якій зафіксовано випадок булінгу (цькування);
• забезпечує надання психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

5. Педагогічні працівники, які працюють з класом чи групою, у якій зафіксовано випадок булінгу (цькування), забезпечують:

• виконання рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти щодо доцільних методів навчання та організації роботи з учнями, причетними до булінгу (цькування) та їхніми батьками (законними представниками);
• дотримання правил поведінки учасниками освітнього процесу в закладі освіти, визначених статутом закладу освіти, законодавством;
• виробляють спільно з здобувачами освіти правила взаємодії класу чи групи під час освітнього процесу.

6. Батьки здобувачів освіти (законні представники) зобов’язані виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі освіти.

7. За виконання та моніторинг запланованих заходів відновлення та нормалізації психологічного клімату в закладі освіти та визначених рекомендацій для учасників булінгу (цькування) відповідає уповноважена особа або особа, яка її замінює у разі відсутності відповідно до наказу про склад комісії.

8. Визначаються відповідальні особи, причетні до булінгу (цькування) та накладаються адміністративні стягнення.Цькування неповнолітнього карається штрафом від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 та 1700 гривень відповідно) або громадськими роботами від 20 до 40 годин.Така ж поведінка, вчинена групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, передбачає штраф від 1700 гривень до 3400 гривень або громадськими роботами від 40 до 60 годин.За булінг, вчинений малолітніми або неповнолітніми особами віком від 14 до 16 років, тягне за собою накладання штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють. Якщо директор закладу освіти не повідомить уповноважений підрозділ органів Національної поліції України про відомі йому випадки цькування учасників освітнього процесу тягне за собою накладання на нього штрафу від 50 до 100 неопадоткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 % заробітку.

1. Дбати про чистоту рідної мови, підтримувати шкільні традиції.

2. З’являтися в заклад освіти за 10-15 хвилин до початку занять, зайняти своє робоче місце, підготувати все необхідне навчальне приладдя до уроку.

3. Виконувати вимоги освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності), дотримуючись принципу академічної доброчесності, та досягти результатів навчання, передбачених стандартом освіти для відповідного рівня освіти./p>

4. Діяти в будь-якій ситуації на користь шкільного колективу, турбуватись про честь і авторитет школи, підтримувати в чистоті й порядку приміщення і територію. Берегти шкільне майно.

5. Поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм. Насильство, булінг (цькування) є неприпустимими формами поведінки у закладі освіти та за його межами.

6. Відвідувати заклад освіти необхідно в чистій і випрасуваній формі ділового стилю, уроки фізичної культури – у спортивній формі та спортивному взутті.

7. Не приносити на територію закладу освіти і не використовувати будь-яким способом зброю, в т.ч. ножі, вибухові, вогненебезпечні речовини; спиртні напої, цигарки, інші засоби і отрути, а також токсичні речовини.

8. Використовувати мобільні телефони під час освітнього процесу лише при необхідності зв’язку із батьками (або особами, що їх заміняють) та з дозволу вчителя.

9. Турбуватись про здоров’я і безпеку власного життя, своїх товаришів, пам’ятати, що здоров’я дітей – майбутнє нашого народу, займатися фізичною культурою і спортом, уникати шкідливих звичок.

10. Не покидати без дозволу педагогів або медичної сестри (за узгодженням з батьками) територію установи під час освітнього процесу.

11. У разі пропуску занять здобувач освіти зобов’язаний пред’явити класному керівнику довідку з медичної установи або пояснювальну записку від батьків (або осіб, що їх заміняють) про причину відсутності.

12. Під час перерви задля збереження життя та здоров’я та з метою уникнення випадків травматизму здобувачу освіти категорично забороняється залишати територію освітньої установи, бігати, штовхатися, кидатися предметами, застосовувати фізичну силу, самовільно відкривати вікна, сидіти на підвіконнях.

13. Здобувач освіти зобов’язаний старанно вчитися, зразково поводитися, брати участь у громадському житті й суспільно корисній праці, виконувати правила внутрішнього розпорядку.

14. Якщо здобувач освіти заподіяв збитки освітній установі, то вони відшкодовуються коштами батьків, або осіб, що їх заміняють.

15. Здобувач освіти звертається до класного керівника, практичного психолога та адміністрації закладу освіти за допомогою, якщо проти нього здійснюються протиправні дії.

16. Охороняти, берегти і примножувати природу, народне добро.

17. Знати й суворо дотримуватись Правил дорожнього руху, протипожежної безпеки і поведінки на воді.

18. Виконувати вимоги чергового по школі.

19. Дотримуватись правил етикету: вітатись з дорослими, товаришами, поважати інших.

19 січня 2019 року набув чинності закон, прийнятий Верховною Радою України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)".

Новий закон доповнив Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4, яка передбачає адміністративну відповідальність за булінг у навчальних закладах.

Відповідно до статті 173-4 КУпАП булінг (цькування) – це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Цей термін означає тривалий процес свідомого жорстокого ставлення (фізичного і психічного) з боку дитини або групи до іншої дитини або інших дітей.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/ або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Булінг, тобто моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі, чи будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати людину своїм інтересам, спричинить за собою накладення штрафу в розмірі від 340 до 850 гривень. Повторні прояви булінгу протягом року після покарання спричинять за собою накладення штрафу від 1700 до 3400 гривень.

1. Якщо дитина стала свідком або зазнала булінгу в закладі освіти, передусім вона повинна розказати про це класному керівнику, який проводить необхідні заходи по з’ясуванню ситуації.

2. У разі необхідності класний керівник залучає психолога, соціального педагога, заступника директора з ВР.

3. Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу.

4. Якщо педагогічним колективом школи визначено та встановлено, що сталася дійсно ситуація булінгу, а не поодинокий конфлікт між дітьми, то учень, класний керівник або батьки інформують керівника закладу освіти у письмовій формі про випадок булінгу.

5. Керівник закладу розглядає таке звернення та з’ясовує усі обставини булінгу. Надалі він скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу та окреслює подальші дії.

6. Якщо комісія при проведенні службового розслідування визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу за неможливості розв’язання конфлікту у школі може повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.

7. До складу такої комісії можуть входити педагоги, психолог, соціальний педагог, батьки постраждалого та «булера», керівник закладу та інші зацікавлені особи.

8. У разі, якщо комісія не кваліфікує випадок як булінг, а постраждалий не згодний з цим, то він може самостійно звернутись до органів Національної поліції України.

1. У КЗШ № 108 з вересня 2019 по лютий 2020 року з метою проведення просвітницько-профілактичної роботи та привернення уваги вчителів, дітей, їх батьків до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, булінгу, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства відбулися такі заходи:

2. Інформаційні зустрічі з інспекторами ювенальної превенції поліції Довгинцівського району в рамках проекту Всеукраїнського тижня протидії булінгу;

3. Оформлення інформаційних стендів «STOP БУЛІНГ!», «Обери життя без булінгу»;

4. Години спілкування «Дружба як протидія булінгу»;

5. Відеоперерви «Моє життя- простір без насильства»;

6. Тренінги для батьків «Попередження насильства , жорстокості в сім’ї», «Профілактика булінгу»;

7. Засідання клубів «Молода сім’я» та «Батьківська вітальня» в рамках тижня медіа грамотності;

8. Тренінги для здобувачів освіти 9-10 класів за темами : «Булінг та кібербулінг – реальна проблема сьогодення», «Булінг в учнівському середовищі», для 6-7 класів «Як знайти друзів та не втратити їх»;

9. Акція «Великі права маленьких дітей»;

10. Просвітницько-профілактична акція «Лайкоманія»;

11. Тренінги для педагогів «Що таке булінг? Профілактика булінгу в учнівському середовищі» ,«Всі емоції важливі», «Колесо балансу».