uk
 
Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №108



Забули пароль? Реєстрація


Новини


12 січ. 2021
Подорож у країну творчості
Одного чудового дня, учні 3-Б класу КЗШ №108 відправились у захоплюючу подорож з метою відвідати майстер-клас по виготовленню українського оберегу, а саме підкови.

11 січ. 2021
Серпантин зимових подорожей
На канікулах учні 4-Б класу Криворізької загальноосвітньої школи № 108 разом із класним керівником Багнюк Світланою Сергіївною відвідали контактний зоопарк «Зверополіс».

19 лист. 2020
Всеукраїнський день психолога
Щороку до Всеукраїнського дня психолога в закладі проводиться тиждень психології. І цього року не виняток. Психологія - це наука про внутрішній світ людини. У кожного з нас свій світ, своя загадка, таємниця, своя казка. Метою проведення такого тижня є розширення знань учнів, батьків та вчителів про науку психологію, розуміння внутрішнього всіту, активізація пізнавіальної активності учнів, прагнення до самопізнання, пропаганда навичок конструктивного спілкування, розкриття творчого потенціалу здобувачів освітнього процесу, створення позитивного емоційного настрою.

Всі новини
Головна » Практичний психолог » Поради батькам

Поради батькам

 

 

 

«Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати.

Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчатися!!!

                                                                                                                                                      Венгер Л. А.

 

Шановні батьки, щоб  формувати позитивне ставлення дитини до школи, вселити віру у власні сили, буде потрібно багато уваги, часу і терпіння.

 

Пам'ятайте, що і самій дитині його перші кроки в школі будуть не легкі. Набагато розумніше відразу формувати вірні уявлення про школу, позитивне ставлення до неї, вчителю, книзі, до самого себе.

 

Створіть умови для розвитку інтелекту (ігри, розвиваючі ігри та вправи, пізнавальні книги), мови (читання казок, віршів, бесіди).

РЕКОМЕНДАЦІЇ У ВИКОНАННІ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Батькам

Рекомендації по наданню допомоги у виконанні домашніх завдань з гіперактивними дітьми:

  • Робоче місце дитини має бути тихим і спокійним, де дитина могла б займатися без перешкод.
  • Ретельно плануйте виконання домашніх завдань: "Спочатку зробити це, потім.".
  • При виконанні дитиною графічних завдань (копіювання, списування букв, цифр) стежте за правильною посадкою, положенням ручки і зошита.
  • Говоріть з дитиною спокійно, без роздратування. Мова має бути чіткою, неквапливою, інструкція (завдання) ясними і однозначними.
  • Не акцентуйте увагу дитини на невдачі - вона має бути упевненена, що усі труднощі і проблеми переборні, а успіх можливий.

Рекомендації по наданню допомоги у виконанні домашніх завдань повільними дітьми :

  • Ретельно плануйте виконання домашніх завдань: "Спочатку зробити це, потім.".
  • Розпочинайте приготування уроків з менш складних, потім переходьте до складніших.
  • Під час приготування домашніх завдань через кожні 30 хвилин роботи давайте можливість дитині відпочити 10-15 хвилин, Бажанов провести фізкультхвилинку під музику (вони відновлюють працездатність, віддаляють стомлення).
  • Не квапте, заспокоюйте, підтримуйте дитину і не забувайте хвалити її за кожне успішно виконане завдання.

Рекомендації у роботі по організації допомоги при труднощах в навчанні педагогам:

  • успішне просування можливо лише у тому випадку, якщо трудність і складність завдань не збільшуються, а зменшуються;
  • працювати необхідно регулярно і щодня, але ніколи по неділях і на канікулах;
  • необхідно робити виключення, не займатися, якщо дитина дуже втомилася і стомлена або сталися якісь особливі події;
  • під час заняття через 15-20 хвилин обов'язково мають бути паузи, фізкультхвилинки, вправи на розслаблення;
  • починати зайняття слід з ігрових вправ;
  • в зайняття мають бути включені завдання, які дитина обов'язково зможе виконати, або досить легкі, такі, що не викликають серйозної напруги. Це дозволить їй налаштуватися на успіх, а педагогам - використати принцип позитивного підкріплення : "Бачиш, як добре все вийшло"!, "У тебе сьогодні все добре виходить", - і тому подібне.

Чи варто говорити з дітьми про війну?

Ситуація на сході України ставить серйозні виклики перед державою.
Нині ми живемо за таких умов, коли звалюється маса негативної інформації, коли ми та наші діти чуємо про те, що гинуть люди.
За таких обставин, на думку психологів, розмовляти про події, що відбуваються в країні з дітьми – потрібно.
Дітям необхідно повідомляти надійну інформацію, допомагаючи розібратися у суперечливих відомостях.
Розповідати, наголошуючи, що є погане, а що добре. У дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку провідним видом діяльності залишається гра. Тому при розповідях можна використовувати ігри чи казки.
Діти нам довіряють, тому і бесіда про війну має бути чесна і щира. Ще важливо чесно говорити з дітьми про свої погляди.
Розповідати дітям потрібно рівно стільки, скільки вони запитують. Дитина про щось питає, їй треба відповісти, але не забігаючи наперед і не перевантажуючи зайвою інформацією.
Дитині треба говорити про війну задля зняття хвилювання. Адже проінформований, значить – озброєний.  
Не дозволяйте дитині одній дивитись випуск новин. Особливо прибрати дітей від телеканалів потрібно в тому випадку, якщо там детально розповідають хто, кого і як вбив, а також показують відповідне відео. Краще, в такому випадку, складіть компанію, будучи готовим відповісти на питання. Рекомендовано менше дивитись телевізор, обмежившись одним випуском новин на день.
Дітям важливо казати правду! Різний вік - різне подання правди. Адже телевізор – це телевізор, а інформація – це продукт певної обробки.

Рекомендації педагогам

Як поводитися з агресивною дитиною?

  • Заборона, а тим більше "крик" лише посилює проблему.
  • Санкція повинна відповідати вчинку.
  • Частіше використайте дотик (тактильний контакт).
  • Не переходьте на особисте, не ображайте гідності.
  • Наберіться терпіння, не поступайтеся, говоріть про свої почуття.
  • Використайте здивування для реагування на агресію.
  • Спробуйте ліквідовувати агресивні форми поведінки серед близьких, таких, що оточують дитину.
  • Вимагаючи чого-небудь, враховуйте можливості дитини.

Як поводитися з конфліктною дитиною?

  • Намагайтеся об'єктивно оцінювати ситуацію і не робіть поспішних висновків (не ухвалюйте вирок).
  • Не обговорюйте проблемну поведінку при дитині.
  • Пояснюйте конструктивні способи вирішення суперечок
  • Іноді не слід втручатися у сварки між дітьми, а краще постежити за поведінкою тих, що сваряться.
  • Не сваріться з іншими дорослими у присутності дитини.
  • Пам'ятайте, що увага потрібна кожному в рівних частках.

Як поводитися з сором'язливою дитиною?

  • Не тисніть на дитину власним авторитетом.
  • Не докоряйте по дрібницях, не використайте авторитарні методи виховання.
  • Відмічайте успіхи, нехай навіть вони незначні.
  • Підкреслюйте достоїнства і не фокусуйте увагу на недоліках.
  • Говоріть про помилки позитивно. Не помиляється той, хто нічого не робить.
  • Апелюйте до думки дитини, запитуйте у нього поради.
  • Намагайтеся підвищити рівень його самооцінки.
  • Хваліть його, робіть компліменти. Формуйте його упевненість в собі. Акцентуйте увагу на його сильних сторонах, компенсуючи цим його недоліки.
  • Намітьте спільний план дій з дитиною і іншими дорослими близькими дитині.
  • Не відкидайте дитину і не розчаровуйтеся в ній, не критикуйте вголос, не створюйте ситуацій, де б дитина могла стати об'єктом сміху.

Як поводитися з неуважною дитиною?

  • Порушення уваги діагностується, коли дитина: часто перепитує; легко відволікається зовнішніми  подразниками; плутає деталі; не закінчує те,  що починає; слухає, але здається, що не чує.
  • Хваліть дитину в кожному випадку, коли вона цього заслуговує, особливо за види діяльності, котрі вимагають концентрації уваги.
  • Уникайте повторень слів "ні" і не "можна".
  • Говоріть стримано, спокійно, м'яко.
  • Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.
  • Для підкріплення усних інструкцій використайте  зорову стимуляцію.

ДИТИНУ ВЧИТЬ ТЕ, ЩО її ОТОЧУЄ

  • Якщо дитину часто критикують - він вчиться ненавидіти.
  • Якщо дитині часто демонструють ворожість - він вчиться агресивності.
  • Якщо дитину часто висміюють - він стає замкнутим.
  • Якщо дитину часто ганьбити - вона вчиться жити з відчуттям провини.
  • Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
  • Якщо дитину часто підбадьорюють - вона вчиться упевненості в собі.
  • Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться бути вдячною.
  • Якщо з дитиною зазвичай чесні - вона вчиться справедливості.
  • Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити в людей.
  • Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
  • Якщо дитина живе в атмосфері дружби і почуває себе потрібною - вона зростає доброю і упевненою у собі.

 

Поради учням

Успішність на нулі? Як можна підтягнутися в навчанні?

Перш за все, цього потрібно по-справжньому захотіти. Свої наполеонівські плани реалізуй покроково. І не відкладай здійснення великих справ на понеділок. Роби щось уже сьогодні, просто зараз. Почни з маленьких цілей. Їхнє досягнення дасть тобі впевненість у сверх силах і здібностях.

Хто винен?

Обвинувачувати у своїх невдачах можна кого завгодно та що завгодно: складну програму, нестачу часу, втому, «поганих» учителів, соба­ку, який з'їв зошит із домашнім завданням, молодшу сестричку, яка весь час заважає робити уроки. Причини знайдуться завжди. Зізнайся собі чес­но, що причина в тобі. Спробуй із цим розібратися. Що це: лінощі, страх, невпевненість у собі, незручність, занижена самооцінка? Якщо ти спіймаєш за хвіст справжню причину своєї неуспішності, у тебе з'явиться шанс зрозуміти, як діяти далі.

Із чого почати?

Не спи на уроках! У багатьох учнів серце завмирає, коли вчитель говорить: «До дошки піде...» і вибирає «жертву» з журнального списку. Хочеться провалитися крізь землю: «Тільки не я!» Навчися долати цей страх. І якщо ти знаєш матеріал, сміливо піднімай руку. Ініціатива в навчальному процесі дуже важлива. По-перше, ти психологічно загартовуєшся, а по-друге, не доводиться шкодувати про те, що «Учив-учив і не викликали».

Знайди улюблений предмет. Найважливіший принцип в освоєнні будь-яких знань полягає в простій схемі: «Побачив, почув, прочи­тав і зацікавився». Напевно, в тебе є улюблені предмети в школі. Розвивайся в тому напрямку, який тобі приносить задоволення, по­глиблюй свої знання, підсилюй свої позитивні боки.

Шукай цікаве в будь-якому предметі. А як же бути з тими предмета­ми, які ти знаєш недостатньо? Почасти навіть через страх або через непорозуміння з учителем якийсь із шкільних предметів стає ненависним. Спробуй попрацювати над ним із репетитором, подивися на науку з іншого боку. І хто знає, можливо, вона перекочує до розряду «улюбле­них» предметів. Учися ставити запитання «по темі»

Напрошуйся на реферати й доповіді. Частіше бери на себе відповідальність. Підготовка рефе­ратів і доповідей допоможе тобі більше та глибше пізнавати предмет. Крім того, ти будеш у центрі уваги. Ти розповідатимеш, а тебе слухатимуть.

Контрольні роботи — головна перевірка знань учня. Щоб успішно їх писати, потрібно всього лише... до них готува­тися. Ось і весь секрет!

Емоційна налаштованість. Учені довели, що мозок людини сприймає й запам'ятовує ту інформацію, з якою пов'язані позитивні емоції. З яким настроєм ти заходиш уранці до класу? Чекаєш дзвінка на пере­рву, як рятівного круга? Або не помічаєш, як спливає час? Твої емоції безпосередньо впливають на хід твоїх думок і на те, як ти засвоюєш інформацію протягом 45 хвилин.

Навчайся розставляти пріоритети. Поки ти носиш почесне зван­ня «учень», доводиться відповідати «образу». Твоє головне за­вдання на сьогоднішній день — одержання та накопичення знань. Тому якщо ти, дійсно, прагнеш добре навчатися, розстав свої пріоритети. Найперша справа — уроки, ну а комп'ютер, друзі й тусовка — потім.

Обставини змушують. Іноді трапляються чудеса. Затятий двієчник залишає своє минуле життя «на гальорці» і стає гарним учнем. Для когось вирішальну роль може відіграти особистість учителя, перехід до іншої школи, перше кохання або звичайна суперечка з однокласниками.

1. Забороніть собі наводити порядок в його кімнаті, перекладати речі, підслуховувати його розмови, читати його смс або особисті щоденники . Якщо ви хочете, щоб ваша дитина виросла самостійною людиною, то треба вчитися давати йому свободу. А все починається з надання йому особистого простору. Проте, намагайтеся проводити достатньо часу зі своєю дитиною. Обговорюйте його інтереси, цікавтеся його друзями в ненав'язливій формі, влаштовуйте спільні заходи, наприклад, похід на вихідних або катання на лижах. Запрошуйте його друзів в будинок, приготуйте щось смачненьке або хоча б замовте піцу. Намагайтеся бути другом своєму підросла.

 

2. Головне у ваших взаєминах з дитиною - взаєморозуміння. Щоб його встановити, ви повинні проявляти ініціативу і не таїти образ. Не слід як йти на поводу у сьогохвилинних бажань дитини  так і завжди опиратися їм. Але якщо ви не можете або не вважаєте за потрібне виконати бажання сина чи дочки, потрібно пояснити - чому.

 

3. І взагалі, більше розмовляйте зі своїми дітьми. Діти повинні відчувати, що ви їх любите, що в будь-якій ситуації вони можуть розраховувати на ваш рада та допомогу, і не боятися глузування або зневаги. Підтримуйте впевненість дітей у собі, у своїх силах, у тому, що навіть за певних недоліках у них є свої незаперечні достоїнства. Стратегія батьків - сформувати у дитини позицію впевненості : « Все залежить від мене, в мені - причина невдач чи успіхів . Я можу домогтися багато чого і все змінити, якщо зміню себе ».

 

4. Ви хочете, щоб ваша дитина була міцним і здоровим? Тоді навчитеся самі і навчіть його основам знань про свій організм, про способи збереження і зміцнення здоров'я.

 

5. Скільки часу в тиждень ви проводите зі своїми дітьми? За даними соціологічних опитувань, більшість дорослих у середньому присвячують дітям не більше 1,5 години на тиждень! Як у цей короткий проміжок вмістити розмови по душам, походи в театр і на природу, читання книг та інші спільні справи?

 

6. Також довіряйте дитині оплачувати різні рахунки (комунальні, наприклад ) і самостійно здійснювати покупки, щоб сформувати у нього уявлення про обов'язкові витратах, а знаючи ваші доходи, дитина самостійно зробить висновок, що на його одномоментні примхи зайвих грошей немає.

 

7. Не купуйте новий телефон, частіше, ніж раз на 2 роки. Якщо з новим телефоном щось трапилося ( втратив, впустив ), купіть найпростіший і дешевий, щоб можна було тільки дзвонити ( без ігор, інтернету і інших наворотів ). Цим ви прищеплює бережливе ставлення до речей і наочно показуєте, що у вас немає можливості купувати йому нові іграшки на першу вимогу.

 

Негативні установки Позитивні установки
Сказавши так: подумайте про наслідки і вчасно виправтеся
«Не слухатимешся, з тобою ніхто не товаришуватиме...» Замкнутість, відчуженість, безініціативність, догідливість, прихильність до стереотипної поведінки «Будь собою, в кожного є друзі!»
«Горе ти моє» Почуття провини, низька самооцінка, вороже ставлення до оточення, відчуження, конфлікти з батьками «Щастя моє, радість моя»
«Плаксій-скиглій!» Стримування емоцій, внутрішня озлобленість, тривожність, глибоке переживання навіть незначних проблем, підвищене емоційне напруження, страхи «Поплач, буде легше...»
«От дурний, усе хотів роздати...» Низька самооцінка, жадібність, труднощі в спілкуванні з однолітками, егоїзм «Молодець, що ділишся з іншими!»
«Не твоя справа!» Низька самооцінка, затримки в психічному розвитку, відсутність своєї думки, боязкість, відчуженість, конфлікти з батьками «А ти як вважаєш?..»
«Вдягайся тепліше, захворієш!» Підвищена увага до свого здоров'я, тривожність, страхи, часті простудні захворювання «Будь здоровий, загартовуйся»
«Ти зовсім як твій тато (мама)...» Труднощі в спілкуванні з батьками, ідентифікація з батьківською поведінкою, неадекватна самооцінка, впертість, повторення поведінки батька   , «Тато — чудова людина» «Мама у вас розумниця!»
«Нічого не вмієш робити, незграба!» Невпевненість у своїх силах, низька самооцінка, страхи, затримки психічного розвитку, безініціативність, низька мотивація до досягнення «Спробуй ще, тобі обов'язково вдасться!»
«Не кричи так, оглухнеш!» Прихована агресивність, підвищене, психоемоційне напруження, хвороби горла й вух, конфліктність «Кажи мені на вушко, давай пошепочемося!»
«Вередливе дівчисько, усі вони капризулі!» (хлопчикові про дівчинку) «Негідник, усі хлопчиська забіяки» (дівчинці про хлопчика) Порушення в психосексуальному розвитку, ускладнення в міжстатевому спілкуванні, труднощі у виборі друга протилежної статі «Усі люди рівні, але водночас жоден не схожий на іншого»
«Нечупара, бруднуля!» Відчуття провини, страхи, неуважність до своєї зовнішності, халатність у виборі друзів «Як приємно на тебе дивитися, коли ти чистий і акуратний!»
«Ти поганий, кривдиш маму, я від тебе піду до іншої дитини!..» Почуггя провини, страхи, тривожність, відчуття самотності, порушення сну, відчуження від батьків, «втеча» у себе або «втеча» від батьків «Я ніколи тебе не залишу, ти — найкращий»
«Життя дуже важке: виростеш — дізнаєшся!..» Недовірливість, боягузтво, безвільність, покірність долі, невміння долати перешкоди, схильність до нещасних випадків, підозріливість, песимізм «Життя цікаве і прекрасне. Все буде добре!»
«Геть з-перед моїх очей, стань у куток!» Порушення взаємин з батьками, «втеча» від них, потайність, недовіра, озлобленість, агресивність «Йди до мене, з'ясуймо все разом!»
«Не їж багато солодкого, зубки болітимуть і будеш гладким!» Проблеми із зайвою вагою, хворі зуби, самообмеження, низька самооцінка, неприйняття себе «їж на здоров'я!»
«Усі люди підлі, сподівайся тільки на себе!» Труднощі в спілкуванні, підозріливість, завищена самооцінка, страхи, проблеми    . надконтролю, відчуття самотності й тривоги «На світі багато добрих людей, готових тобі допомогти...»
«Ой ти, бридке каченя! І в кого ж ти такий некрасивий» Невдоволення своєю зовнішністю, сором'язливість, порушення в спілкуванні, відчуття беззахисності, проблеми з батьками, низька самооцінка, невпевненість у своїх силах і можливостях «Як ти мені подобаєшся!»
«Не можна нічого самому робити, питай дозволу у старших» Боязкість, страхи, невпевненість у собі, безініціативність, острах старших, несамостійність, нерішучість, залежність від чужої думки, тривожність «Сміливіше, ти все можеш сам!»
«Завжди ти невчасно, зачекай» Відчуженість, потайність, зайва самостійність, відчуття беззахисності, непотрібності, «відхід» у себе, підвищене психоемоційне напруження «Дай-но я тобі допоможу»
«Нікого не бійся, нікому не поступайся, всім давай прочухана!» Відсутність самоконтролю, агресивність, відсутність поведінкової гнучкості, труднощі в спілкуванні, проблеми з однолітками, відчуття вседозволеності «Будь стриманим, поважай людей»

 


1
2